Cпівробітники ювенальної превенції поліції Києва обговорили проблему шкільного булінгу

У прес-центрі “Главкома” відбулася конференція на тему “Стоп шкільний терор: як зупинити дитяче насилля”. Під час зустрічі фахівці розглянули причини цькування дітей у школах, психологічні наслідки цих дій для підлітків та форми подолання булінгу.

Повідомляє сайт КИЇВСЬКЕ ЖИТТЯ з посиланням на поліцію Києва.

У заході взяли участь директор Українського інституту дослідження екстремізму Олег Зарубінський, його заступник Богдан Петренко, медіа-координатор проекту Юлія Чудновець та начальник відділу ювенальної превенції поліції Києва Оксана Поплавська.
Цькування, образи, терор, насилля, як психологічне, так і фізичне – саме з такими проявами булінгу сьогодні стикається 8 із 10 українських дітей. Ці дані оприлюднені Українським інститутом дослідження екстремізму.

“Метою дослідження цієї проблеми є насамперед спроба розібратися, що відбувається з дітьми, дати поради та рекомендації батькам і вчителям, а саме головне – донести майбутньому поколінню цінності ненасильницьких моделей поведінки”, – наголосив Олег Зарубінський.
За словами Оксани Поплавської, в жодному випадку не можна допускати, аби дитина залишалася наодинці з проблемою. Батькам слід налагодити з дітьми теплі, дружні стосунки, цікавитися їх життям у школі та поза нею:

«Коли стає відомим факт шкільного терору, слід негайно йти до керівництва навчального закладу, звертатися до соціальних педагогів, психологів, представників ювенальної превенції. Вони допоможуть розібратися і розв’язати проблему».
Експерти констатували, що не всі діти про наважуються відверто зізнаватися про цькування. Вони бояться та приховують те, що стають об’єктами образ та насмішок. При цьому спеціалісти наголосили, що жертвами терору є діти різних національностей, релігій, школярі з фізичними вадами, ті, хто відстає у навчанні, або навпаки – лідери з успішності.

“Ми маємо розуміти, що сім’я є основним джерелом, який визначає поведінку підлітків у колективі. Саме розрив між батьками та дітьми формує безконтрольність, безавторитетність та жорстокість молодшого покоління і безапеляційність застосування насилля. У тому числі й щодо себе”, – переконаний представник УІДЕ Богдан Петренко.
У свою чергу співробітники столичної поліції наголошують: долати таку проблему, як шкільний булінг, набагато легше, об’єднавши зусилля. Для цього також вносити зміни у законодавство.

«Наше завдання – попереджати правопорушення серед підлітків та виховати здорове покоління. До того ж, і батьки, і вчителі, і всі профільні служби та організації не маємо допустити, аби дитина несла на собі в майбутньому відбиток психологічної травми – результату шкільного терору», – підсумувала начальник ювенальної превенції київської поліції Оксана Поплавська.

«Згідно з опитуванням, проведеним ЮНІСЕФ у лютому 2017 року, 67% дітей протягом останніх трьох місяців зіштовхувались з переслідуваннями. При цьому 24%, тобто кожна четверта дитина, за цей же період, ставала жертвою булінгу. За даними ВООЗ, Україна у 2016 році займала 7 місце у світі за кількістю переслідувачів та 9 місце – за кількістю жертв цькування серед 15-річних».