Кияни виступають за посилення державного статусу української мови та розширення сфери її застосування

Переважна більшість киян вважають за потрібне посилення державного статусу української мови та розширення сфери її застосування.

Про це у ході круглого столу в інформаційному агентстві «Укрінформ» на тему: «Мовна «р»-еволюція у столиці 2017: спільнодія як ресурс формування національної ідентичності» зазначила заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, керівник секції «Громадське життя та ЗМІ» Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів Києва на 2015-2020 роки Тетяна Гузенко:

Повідомляє сайт КИЇВСЬКЕ ЖИТТЯ посилаючись на сайт ДЕПАРТАМЕНТУ СУСПІЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.

‒ Нині є тенденція до збільшення перегляду телепрограм українською мовою, також зросла кількість україномовних книжок в Україні. Однак, існує проблема в інтернет-середовищі, адже найбільші рейтингові сайти по Україні здебільшого російськомовні.

Депутат Київради від фракції «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» Юрій Сиротюк підкреслив важливість об’єднання громадян у процесі популяризації українською мови:

‒ Ще два роки тому я зареєстрував рішення «Про подолання наслідків совєцької окупації в мовній царині». Ми розуміємо, що це рішення мало б бути на рівні держави. На жаль, Київрада і будь-який орган місцевого самоврядування в цьому плані має виключно рекомендаційну функцію. Але у мене є велике прохання до громади. Це рішення не буде працювати без суспільно-громадського тиску, без тиску громади воно буде поховане. Тому без спільної громадянської позиції це рішення не діятиме. Потрібні мовні патрулі, і потрібно пояснювати людям, що закон має працювати.

Він нагадав, що у жовтні Київрада підтримала відповідне рішення, яким встановлюється, що мовою роботи, діловодства і документації всіх органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій комунальної форми власності, офіційних оголошень і повідомлень, а також мовою у місцях громадського обслуговування є державна мова.

Учасники круглого столу наголосили на тому, що можливостей вивчати українську є безліч, і кияни залюбки долучаються до подібних ініціатив!

Так, мережева ініціатива «Україномовний Київ» спільно з Департаментом суспільних комунікацій запровадила проект «Жити в Києві – це…». Завдяки активним обговоренням у спільноті були сгенеровані і візуалізовані мотиваційні слогани, які вже можна побачити у місті. Приміром, «Жити в Києві – це «фейсбучити» українською», «Жити в Києві – це перекладати КИЇВ як KYIV» тощо.

– Є дві причини, чому людина вирішує розмовляти українською: якщо її заставлять або якщо вона сама захоче. Простіше зробити так, щоб вона захотіла. Саме для цього й робиться така соціальна реклама, ‒ розповів співзасновник проекту Володимир Наконечний.

Зокрема, викладач проекту «Безкоштовні курси української мови» Ольга Андрусенко повідомила, що у Києві отримано понад тисячу заявок на проходження курсів української мови.

‒ Люди хочуть вчитися, вони хочуть говорити українською. За 4 роки у нас вже 2100 слухачів, які отримали сертифікати. Волонтерів більше ста по всій Україні, в тому числі і у фронтових містах. У Києві працює 12 груп і два розмовні клуби, ‒ зазначила волонтер.

Осередком мовних ініціатив став «СловОпис» – відомий просвітницький суспільно-культурологічний онлайн-проект, створений викладачами та студентами Київського університету імені Бориса Грінченка.

– «СловОпис» входить у ТОП-5 ресурсів із просування української мови в Україні і є єдиною платформою, яка підтримує відеоматеріали. Охоплення людей величезне – майже 40 тисяч фоловерів, – повідомила завідувач кафедри тележурналістики Університету Грінченка Мар’яна Ангелова.