У Київському університеті відкрили пам’ятний знак

7 листопада в КПІ імені Ігоря Сікорського відкрито пам’ятний знак на місці побудови літака «Кудашев-1» – першого літака вітчизняної конструкції, який здійнявся у повітря.

Повідомляє сайт КИЇВСЬКЕ ЖИТТЯ з посиланням на сайт КПІ.

Пам’ятний знак – це гранітна брила з табличкою, на який зображено аероплан в польоті (автори проекту – провідний архітектор КПІ імені Ігоря Сікорського В’ячеслав Снєжкін та головний інженер підприємства «Лібава» Дмитро Яремчук). Встановлено його на тому місці, де екстраординарний професор Київського політехнічного інституту, інженер і вчений-аграрій князь Олександр Кудашев спорудив дерев’яний ангар, в якому збудував свій аероплан. Цей апарат став першим вітчизняним літаком, що зміг відірватися від землі. У київське небо 23 травня 1910 року здійняв його сам розробник. До того дня громадяни Російської імперії бачили польоти лише закордонних літаків.

«Сьогодні в нас знакова подія. Ми відроджуємо пам’ять видатної людини, яка своєю творчістю змінила світ. Це князь Олександр Сергійович Кудашев, – наголосив на церемонії відкриття пам’ятного знаку ректор КПІ імені Ігоря Сікорського академік Національної академії наук України Михайло Згуровський. – Ми вшановуємо досягнення людської думки, його досягнення, досягнення його інженерної творчості. Вшановуємо досягнення нашого професора, який саме тут зробив свій прорив у майбутнє».

Участь у церемонії відкриття і розрізанні символічної стрічки перед пам’ятним знаком взяли президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало, аташе з питань університетського і наукового співробітництва Директор французько-українського центру університетського і наукового співробітництва Сільвен Ріголле та директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук академік НААН України Віктор Вергунов.

Пам’ятний знак між корпусом №6 («Хімічним») університету та Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка встановлено саме тепер невипадково, адже 2017 року відзначається 145-річяя від дня народження Олександра Сергійовича Кудашева і 100-річчя від дня його смерті. Тож з цієї нагоди після урочистостей просто неба в Державному політехнічному музеї при КПІ імені Ігоря Сікорського відбувся круглий стіл, присвячений життю і діяльності цього непересічного інженера і науковця.

Випускник Інституту інженерів шляхів сполучення в Санкт-Петербурзі, Олександр Кудашев залишив слід не лише у залізничній справі та будівельному мистецтві (працював на будівництві залізничної лінії від Тифліса до Карса), але й в аграрній науці (провів дослідження грунтів чорноземної смуги Європейської частини Російської імперії, обґрунтував найвигідніше для зернового типу використання фермерського господарства площею 50-100 десятин), викладав у КПІ (на кафедрі будівельного мистецтва й архітектури), обіймав високі посади в Київській губернській управі, згодом знов викладав, але тепер уже в Політехнічній школі в Парижі тощо. Проте сьогодні відомий він, усе ж таки, передусім внеском, який зробив у справу становлення вітчизняного авіабудування. І саме в КПІ він побудував три з чотирьох свої аеропланів. Однак попри те, що ім’я Олександра Кудашева нині знайоме не лише фахівцям з історії авіації, але й багатьом з тих, хто просто цікавиться минулим нашої країни, в біографії його залишається доволі багато, сказати б, «білих плям». Навіть точне місце і обставини його смерті до сьогодні нез’ясовані. Відомо лише, що закінчив він свій земний шлях в часи Першої світової війни у Франції. Забутими були й більшість його наукових праць.

Засідання круглого столу вів Михайло Згуровський, який після стислого вступу передав слово одному з ініціаторів створення пам’ятного знаку, досліднику наукової творчості та життєвого шляху Олександра Кудашева академіку НААН України Віктору Вергунову. Його доповідь називалася «Із славетного роду Кудашевих: аграрні студії князя О.С.Кудашева. Презентація біобібліографічного покажчика про князя О.С.Кудашева», але зміст її вийшов далеко за межі агарних студій непересічного вченого та інженера й розкривав невідомі широкому загалові факти його біографії та змушував по-новому поглянути на його наукову діяльність.

Про коло питань, які також розглянули учасники Круглого столу, свідчить тематика іхніх доповідей: «Авіаційна діяльність князя О. С. Кудашева: уточнені аспекти» (завідувач Відділу історії КПІ Державного політехнічного музею при КПІ ім. Ігоря Сікорського Віталій Татарчук), «Наукові знахідки в архівах про долю нащадків князя О. С. Кудашева» (науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Юрій Нетреба), «Родинний маєток Кудашевих у Малій Висці» (доцент кафедри історії України Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, м. Кропивницький, Олександр Чорний), «Відомі імена в історії Малої Виски та розвиток туристичної галузі (на прикладі родини Кудашевих)» (заступник голови Маловисківської міської ради Кіровоградської області Леся Постолюк). Виступив перед учасниками й один із нащадків славетного роду Кудашевих киянин Олег Вінниченко, який нині займається вивченням родоводу сім’ї Кудашевих та її родинних зв’язків.